Тетяна Ледньова.
Я хочу, щоб у моєму рідному місті Ірпені був оперний театр! 
Я знаю, що з мене будуть сміятися, глузувати, вважати мене не сповна разуму, обзивати “душевнобольною”.    Так, в мене болить душа. Бо мої близькі ірпінчани і бучанці вважають мудрим мером того, хто краде, але ж не все собі бере!   А  з мене вимагають дякувати за вкручену лампочку на стовпі і за латку на асфальті!    
А я хочу, щоб у моєму рідному місті  був оперний театр!     Чи це нормально? У  нас -патологія! В Німеччині – нормально.  Нормально, що  мешканці населеного пункту  такого розміру, як наше місто, мають оперний театр.
Ще до цього: драматичниі, музичниі, дитячі, лялькові. Навіть тут, поруч, у братів-слов’ян поляків, словаків у кожному кварталі є книгарні заповнені книжками з усяких наук і питань, є виставкові галереї з усяких мистецтв, багато ресторанів, ресторанчиків, концертних площадок у парках і просто біля скверів. у них є потреба в культурі. Продовжити читання →

Popularity: 4% [?]