Інтернаціональний Союз Німеччини в Ірпінському регіоні.

                         Данута Костура

Після 1990 року, ставши відкритими для західних неурядових організацій,  ми дістали змогу ознайомитися з їх досвідом роботи у соціальній та громадській сферах. Серед таких організацій – Інтернаціональний Союз  Німеччини (ІВ).

ІВ заснована у 1949 році як незалежна від політичних і релігійних течій організація. Має широку сітку представництв. Некомерційна. У її штаті працюють майже 10 000 співробітників у 700 філіях, які знаходяться у 300 населених пунктах Німеччини.

 ІВ – це 40 напрямків діяльності. Організація допомагає безробітним, випускникам шкіл, неблагополучним підліткам, інвалідам, матерям-одиночкам, людям похилого віку, переселенцям, іноземним робітникам тощо.

ІВ – це ціла імперія зі своїми школами, садками, домами для людей похилого віку, готелями, навчальними закладами.

Декілька прикладів.

Щорічно під опікою ІВ 300 тисяч молодих людей отримують одну із 100 професій.

Підліткам, у яких виникли проблеми у сім’ї, надаються гуртожитки, де вони живуть зі своїми однолітками під опікою спеціалістів. Там допомагають закінчити школу, вибрати професію. До важких підлітків застосовується правило: «Виховувати, а не карати».Проводяться тренінги (як для правопорушників, так  і для  жертв), спортивні та культурні заходи. Такий підхід більш ефективний в порівнянні з перебуванням у тюрмі, особливо для підлітків, засуджених повторно.

Для людей похилого віку Організація пропонує широкий спектр послуг від медичної допомоги до культурних заходів, де враховується, навіть, національність підопічних.

Інвалідам, в залежності від медичних показань, допомагають увійти у світ їх однолітків,в отриманні професії.

Для переселенців існують біля 100 служб з безліччю інтеграційних проектів, серед яких вивчення мови, дискотеки, кафе, спортивні зали.

 Підвищення кваліфікації, перекваліфікація – невід’ємний супутник прогресу, теж вагомий сектор у діяльності ІВ. Проводиться у тісній співпраці з підприємствами.

Інтернаціональний Союз відомий за межами своєї країни. Має контакти  з більш, ніж 30 країнами світу. Є представництво і у Києві. З 2004 року його очолює Надія Бенюх. У липні пані Бенюх виступила  модератором  семінару « Розвиток навичок громадських організацій щодо співпраці з місцевими органами влади, проектної діяльності та залучення фінансових ресурсів», який відбувся в Ірпені.

Безпосередніми організаторами семінару  були  від влади – Світлана Демченко,    начальник відділу економіки,інвестицій та зовнішньоекономічних зв’язків та,зокрема, ірпінський осередок   громадської організації «Українська Народна Рада».

У семінарі взяли участь більше 40 представників від  10 громадських організацій.

Тема для більшості учасників невідома, як невідома і сама організація. Тому не один раз згадувався інформаційний вакуум, який супроводжує діяльність ІВ в Україні.

 У доробку  Організації створення центру роботи з вуличними дітьми у 8 регіонах України, центру по роботі з наркозалежними, тощо.

 Директор ІВ говорила про те, як громадські організації можуть створювати   суспільні проекти. Бо таким питанням, як, скажімо, доцільністю побудови нового садочка краще володіє сама громада, яка  стає замовником  і своєрідним контролером  реалізації проекту.

  Говорилось про труднощі, з якими стикається Організація, впроваджуючи черговий проект. Зокрема, через пасивність влади,її схильність до корупції. Урядовців  возять у Німеччину, діляться з ними досвідом, але віддачі, як правило, не бачать. З поїздки вони , в основному, виносять хіба що свої особисті враження. Ентузіазм окремих осіб гаситься байдужістю чи неприйняттям іншими. Важко щось робити  у владному середовищі, де панує настрій тимчасовості.

Тим не менше, все ж вдається довести деякі проекти до завершення. Наводився ,як приклад, проект, де на базі одного із київських училищ навчалися разом зі здоровими молодими людьми інваліди. Зараз всі вони створюють у своєму районі конкуренцію з надання 8 видів послуг населенню. Їх сервіс мобільний, добросовісний, з нижчими розцінками.

Діяльність зарубіжних неурядових організацій в Україні – це цілий пласт добрих справ, які не знаходять відгуку перш за все у владних коридорах. Звідси –  інформаційний вакуум.  Нам в Україні не вистарчає знань про європейське життя. Побут, взаємостосунки між людьми, особливості навчання у школах, відношення до своїх громадянських обов’язків –  є стільки невідомих речей, цікавих простому українцю.  Думається, що західним організаціям на кшталт ІВ, добре було б заповнювати наше незнання європейського життя, видаючи бюлетені. Їх можна було б видавати у співпраці з місцевими громадськими структурами , які зарекомендували себе позитивно і дієво. Можливо, така інформація допомогла б швидше змінити  наш особливий менталітет, який, у великій мірі, є гальмом на шляху до інтеграції у європейський простір.

                                                                                    Данута Костура

Popularity: 3% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code