Пароль «Фірташ»

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ

http://www.day.kiev.ua/uk/article/ekonomika/parol-firtash

Чи стане арешт одного з найвпливовіших українських олігархів спусковим механізмом для «знищення» представників великого капіталу України? Хто посяде їхнє місце?

ФОТО З АРХІВУ «Дня»

Земельний суд Відня у кримінальних справах минулої п’ятниці обрав екстрадиційний арешт у вигляді запобіжного заходу затриманому австрійською поліцією на прохання ФБР українському бізнесменові Дмитру Фірташу. Дату засідання суду з екстрадиції затриманого до США поки що не визначено. Відомо також, що бізнесмен відмовився виходити на свободу під заставу 125 мільйонів євро і подав скаргу на рішення суду.

«День» стежитиме за просуванням цієї справи. А поки що довкола цієї історії вже виникло три важливих, на наш погляд, запитань, від відповіді на які залежить багато в майбутньому України.

Питання №1: «Які реальні причини затримання Фірташа, і чи стане його арешт спусковим гачком для процесу розборок з усіма українськими олігархами?»

Питання №2: «Кому відійдуть активи Фірташа (зокрема й зароблені цілком легальним шляхом)?»

Питання №3: «Хто замінить знищених українських олігархів на українському ринку?»

За допомогою експертів ми спробували знайти відповіді на ці запитання.

Реальні причини арешту Фірташа поки що не досить зрозумілі. В офіційному повідомленні сказано, що затримання олігарха відбулося за запитом ФБР США. Прес-секретар Федеральної кримінальної поліції Австрії повідомив про підозри в причетності до створення організованої злочинної групи і що затримання не має «нічого спільного з актуальною політичною ситуацією в Україні». У Group DF причиною називають розслідування у США обставин інвестиційного проекту в Індії 2006 року, в якому Фірташ нібито брав участь. В Україні до олігарха претензій теж поки що немає: у МВС України його не оголошувало в розшук, у Генпрокуратурі — не розслідують кримінальних проваджень щодо нього, за словами в.о. генерального прокурора Олега Махницького, до відомства офіційної інформації від інших держав щодо затримання Фірташа не надходило.

Але якщо слідство в індійських справах ведеться у США вже кілька років, то чому Фірташа заарештували саме зараз? Адже він, напевно, і раніше неодноразово бував і в Австрії, і в Угорщині, і в інших країнах, де його могло б дістати американське правосуддя?

Виступаючи на одному з телеканалів, колишній заступник секретаря РНБО Степан Гавриш зазначив: з одного боку, є цілком очевидною правова проблема, пов’язана з брудними грішми і фінансуванням недозволених за американськими законами трансакцій. «Проте це можна розцінювати як політичний крок — сигнал українським олігархам, аби вони, зокрема, розпочали діалог із новою владою України, — сказав Гавриш і продовжив: — Зрозуміло, що це питання є суперечливим, але, вважаю, це дуже потужний сигнал для всіх українських олігархів, які співпрацювали із «сім’єю», з Януковичем персонально, які були членами не лише його команди, а й акціонерами, партнерами. (На кого натяк? На Ріната Ахметова, Сергія Курченка? — Авт.) Аби вони мали час почати працювати з новою владою що потребує опори на них. Тому що, якщо цього не станеться, то в майбутньому їхні активи теж перевірятимуть, зокрема й контролюючими органами Сполучених Штатів».

Директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар вважає, що в цій ситуації нинішні керівники держави повинні відмовитися від правил гри, запропонованих їхніми попередниками. «Як відомо, з приходом однієї влади підтримуються одні бізнес-фаворити і зміна влади спричиняє відповідні наслідки. Зараз влада змінилася, тому за логікою цього негласного правила автоматично має відбутися перерозподіл активів і бізнесу олігархів. Але саме зараз потрібно відмовитися від цього. Інакше країну буде знищено політично й економічно», — запевняє він.

Скидається на те, що вибір уже зроблено, каже «Дню» голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Коли заарештовують одну з найбагатших осіб країни, це, безумовно, свідчить про ймовірний перерозподіл її активів», — пояснив він. При цьому економіст переконаний, що арештом Фірташа міжнародна спільнота не обмежиться. «Будуть й інші схожі дії щодо українських олігархів, які мають зв’язки з бізнесами в Росії, «Газпромом» та іншими російськими компаніями в нафтогазовому секторі», — прогнозує Новак. Найімовірніше, зазначає він, другим після Фірташа може стати Рінат Ахметов. Адже зараз у його рідному Донецькому регіоні, де керує з його «благословення» Сергій Тарута, практично не вживають жодних заходів щодо захисту від сепаратизму на відміну від того ж таки Дніпропетровська, де керує Ігор Коломойський.

«День» також запитав у заступника голови ФРУ Дмитра Олійника, чи не пов’язано затримання Фірташа з чиїмись претензіями на його власність. «Федерація працедавців, — відповів він, — завжди відстоювала інтереси приватної власності. Тому що це — інвестиційний клімат і те, що може або ж приводити інвестиції в Україну, або ж виводить і капітали, і інвестиції. Цю позицію ми висловлювали завжди, а сьогодні у світлі подій у Криму, де захоплюється власність, зокрема й України і приватних підприємств, — особливо. На жаль, є факти, коли бандити під прапорами самооборони, до якої вони не мають жодного стосунку, приходять на приватні підприємства і намагаються ними керувати. Тут наша позиція абсолютно чітка: приватна власність має бути недоторканною. Це — одна з головних умов розвитку українського бізнесу». Зрозуміло, що прямої відповіді на запитання в Олійника немає. Але сказане можна розуміти ще й так: «Кримський Титан» і найбільший в Європі Содовий завод або якісь інші підприємства, що належать Фірташеві, вже піддають атакам, і не в останню чергу через відсутність господаря.

Чи не означає це, що якщо когось заарештують у чужій країні, то це комусь потрібно у своїй? Хто може поділити активи олігарха Фірташа? І хто прийде на зміну нинішній гвардії капіталістів у разі переділу на внутрішньому ринку?

«Це можуть бути і не українські інвестори», — не виключає Новак, але серед них навряд чи будуть російські. Окрім того, переконаний голова Комітету економістів України, іноземних інвесторів допустять, найімовірніше, лише до тих проектів, де без серйозних іноземних інвестицій і новітніх технологій не обійтися.

КОМЕНТАРI

Олександр НАРБУТ, президент Київського інституту енергетичних досліджень:

— Арешт Фірташа, безумовно, є сигналом. І в першу чергу для його партнерів з влади як з українського, так і з російського боку. Це сигнал і українським олігархам, які в умовах російської агресії ще дозволяють собі роздумувати, на чиєму вони боці, й діють за старими кліше й схемами. Вони публікують абсолютно правильні заяви на користь збереження суверенітету України, а в непублічній сфері сприяють російським «туристам»… Українському бізнесу корисно правильно прочитати цей сигнал, адже наша країна потребує реальної консолідації. Те, що відбувається в Криму, вимагає від великого українського бізнесу відповідальнішої позиції.

Цей сигнал адресовано також нинішній українській владі, якій слід замислитися, чи варто їй на сьогоднішньому непростому етапі будувати дуже глибокі відносини з бізнесом, піддаючи себе ризику опинитися згодом за гратами, як сталося з одним із екс-прем’єрів. У будь-якому разі, уроки з цього затримання й подальшого судового процесу належить ще засвоїти.

Може замислитися з цього приводу й пані ТИМОШЕНКО. Я не думаю, що вона якимсь чином сприяла затриманню Фірташа, але її минуле також не безхмарне. Там теж є робота для ФБР або інших подібних структур. Не до кінця досліджені й мотиви укладення відомих газових контрактів, які були безпрецедентно невигідними Україні й залишаються такими до сьогоднішні. Пані Тимошенко варто замислитися й зважити плюси й мінуси її прагнення повернутися в українську політику. Міг би отримати певні уроки й молодий наш прем`єр Арсеній Яценюк. Завдяки цьому він може утриматися від помилок, зроблених його попередниками. Гадаю, він повернувся з-за океану біль зрілим політиком.

Ростислав КРАВЕЦЬ, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери»:

— Не секрет, що саме Дмитро Фірташ повністю взяв під свій контроль торгівлю газом — це один із найприбутковіших і найприхованіших секторів економіки в Україні, який раніше контролювала випущена на свободу Юлія ТИМОШЕНКО. З другого боку, за неодноразовими повідомленнями в ЗМІ саме через Фірташа Кремль отримував контроль над стратегічними об’єктами української економіки, такими як облгази, хімічні підприємства тощо. Складається враження, що США використовують арешт Фірташа як ще один інструмент економічного тиску на Росію. А окрім цього багато хто впевнений, що саме Фірташ може пролити світло на таке стрімке збагачення сім’ї Януковича. Більшість активів Фірташа чекають банкрутство або перехід у державну власність. Не варто забувати, що їхнім номінальним власником є не він особисто, а іноземні компанії. Тому пряма націоналізація буде не зовсім законною, а передача державі через неможливість управління й утримання — цілком реальна.

Я не думаю, що його арешт — це крок або навіть натяк на переділ великого капіталу. На жаль, весь великий капітал в Україні сьогодні тримається на незаконних схемах і ухилянні від сплати податків. Тому, щоб розібратися з ним, не потрібна допомога ФБР.

Знову ж таки, на мою думку, сьогодні в Україні немає осіб, які готові були б відбирати ці активи у держави. Тому мова може йти або про реприватизацію, або про націоналізацію.

Чи пройдуть інші олігархи шляхом Фірташа? Це залежатиме від політики, яку вирішить вести новий уряд. Відбирати або змушувати доплачувати за раніше приватизоване майно — це шлях у нікуди. Правильніше було б змінити податкове законодавство так, щоб податки платили всі. Для цього необхідно скасувати ПДВ і податок на прибуток та замість них ввести 5%-й податок з обігу.

Віктор ХМИЛЕВСЬКИЙ, президент Спілки орендарів і підприємців України, почесний президент Асоціації працедавців торгівлі й комерційної сфери економіки:

— Мене непокоїть, що арешт голови Ради Федерації працедавців України Дмитра Фірташа, а це фігура великого й навіть міжнародного масштабу, завдає колосального удару по іміджу сторони працедавців на національному рівні та по соціальному діалогу в нашій країні взагалі. Останнім часом цей діалог в Україні й без того практично віртуальний. Враховуючи деякі протиріччя в баченні й прагненнях окремих регіональних об’єднань і груп Федерації працедавців, я побоююся, що внаслідок цього арешту сторона працедавців може бути абсолютно зруйнована. Як свідчать листи до журналу «Работодатель», де я є шеф-редактором, єдність бізнесу завжди була визначальною позицією українського бізнес-середовища й, відповідно, мала стати позицією Федерації працедавців. Останнім часом її зусиллями встановлювалися певні контакти між регіонами, але єдності домогтися так і не вдалося. Проблема в тому, що федерація мала левову частку в спільному представницькому органі на національному рівні й активно витісняла з системи соціального діалогу галузеві суспільні об’єднання підприємців.

Михайло ГОНЧАР, директор енергетичних програм центру «Номос»:

— За період ведення бізнесу Фірташ зав’язав чимало міцних ділових і політичних вузлів. Тому не думаю, що його затримання має одну причину. Можливо, як і в справі з Лазаренком, використовували формальну підставу, в даному разі, розслідування індійського проекту. Важко сказати, що останніми роками не було іншого приводу або випадку затримати його.

На мій погляд, найімовірнішою є гіпотеза, пов’язана з тим, що затримання Фірташа — це сигнал російській клептократії й українським олігархам, які були стратегічними агентами впливу Росії в Україні.

Не виключено, що під час слідства випливе й інша інформація, наприклад, про діяльність РосУкрЕнерго, й побачимо не лише українські, а й європейські прізвища…

У цій ситуації ще дуже важливо, чи відмовляться нинішні керівники держави від правил гри, що склалися їхніми попередниками. Як відомо, з приходом однієї влади підтримуються одні бізнес-фаворити, а зміна влади спричиняє відповідні наслідки. Зараз влада змінилася, тому, за логікою цього негласного правила, автоматично має відбутися перерозподіл активів і бізнесу олігархів. Але саме зараз слід відмовитися від цього правила. Інакше країна буде знищена політично й економічно.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День», Наталія БІЛОУСОВА, «День»

Газета: «День» №48, (2014)

Popularity: -0% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code