Невидиме свято

Данута КОСТУРА

Влада, вже традиційно, проігнорувала найбільше свято будь-якої держави  – День Незалежності.  Не прийшов жоден з 30 депутатів, ні вище начальство, проігнорували патріотичний захід і ворзеляни, хоча, як стверджують організатори , було розклеєно 25 листівок. Ніщо не нагадувало і у самому селищі, що Україна святкує свій 23-й день народження, за винятком поодиноких прапорів  на оселях мешканців чи на деяких громадських  закладах. За минулих влад прапорці розвішували, бодай,  вздовж центральних вулиць.  Але, теперішня влада  навіть на  таку дію не спромоглася.

Святкування Дня державного прапора та Незалежності України у Ворзелі пройшло завдяки  МГО «Українське козацтво» та ЦК «Уварівський дім». Присутні на заході в Уварівському домі переглянули короткометражний фільм про історію українського прапора.

Про історію підняття національного прапора у Ворзелі розповів Вадим Кисленко, почесний житель Ворзеля, тодішній вчитель фізкультури ворзельської школи. Він напередодні разом з учнями їздив у Прибалтику. А там буяло національне відродження, майоріли національні прапори.  Можна було придбати прапори інших держав, зокрема, і національний український.

Наближалось 1 вересня 1991 року і Вадим Кисленко на педагогічній нараді порушив питання підняття синьо-жовтого прапора на шкільній лінійці. Тоді посаду директора школи уже декілька місяців обіймав Володимир Гусевик. Він підтримав пропозицію. Педколектив проголосував за підняття синьо-жовтого прапора. (Офіційно, як державний символ, прапор був прийнятий Верховною Радою 28 січня 1992 р.). Розробили план його урочистого підняття, але прийшлось згорнути задумане і обійтись без урочистостей. Прапор, який бачив майдани і був там придбаний, підняв за півгодини до початку лінійки Вадим Кисленко разом з одним із учнів. І це була дія. Бо, якщо зважити, що у Ворзелі назви вулиць і досі суцільно носять імена Леніна, Великого Жовтня, різних Інтернаціоналів, то це питання у тодішніх ворзельських умовах не було таким простим. Все ж початок навчального року у Ворзелі прийшов під синьо-жовтим знаменом – першим серед шкіл Ірпінського регіону.

Згодом цей прапор “позичить” на деякий час собі виконком. Під ним приймуть присягу на вірність Україні військово-зобовязані Ворзеля. А 9 травня вслід за ветеранами, які йшли під червоним прапором, йшла колона старшокласників – під синьо-жовтим. Отак поступово входив наш стяг у життя і свідомість громадян. Зараз Прапор зберігається у фондах ворзельського музею.

Серед присутніх на цьогорічному заході були науковці, викладачі, представники громадських організацій. Вони поділилися своїми спогадами, своїм баченням процесів, які проходять в Україні.

Перед присутніми, зокрема,  виступили: член Національної спілки краєзнавців Юрій Мельничук, професор Юрій Руденко, радник Міністра охорони здоров’я Ігор Найда, професор Микола Недюха, кандидат історичних наук Олександр Заремба, воїн – інтернаціоналіст, поет Валентин Лямічев.

Ансамбль української пісні  «Перевесло» під керівництвом Вадима Зеленюка майстерно і з великим натхненням виконав віночок українських пісень.

Ворзельська бібліотека підібрала тематичні книги.

Ввечері бажаючі могли подивитися в Уварівському домі фільм «Революція гідності» – спецпроект каналу ICTV. Це вже третій благодійний кінопоказ. Зібрані кошти передаються безпосередньо пораненим бійцям, які лікуються у Центральному госпіталі. Ініціатор показу рубрики «Нове українське кіно» оператор, продюсер  Андрій Зажарський.

Наступного дня побувала на параді на Хрещатику. Народ щиро сприймає Свято і шанує державні символи. Ну, а ворзельські посадовці…

Данута КОСТУРА

no images were found

Popularity: 3% [?]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code