Данута КОСТУРА
На початку квітня у приміщенні Київської Православної Богословської Академії відбулася презентація збірника праць « Митрополит Петро Могила. Маловідомі сторінки життя». Вже сам факт проведення цього заходу в Академії став непересічною подією для авторів, упорядників наукового збірника, для Приірпіння і не тільки.
Десять років тому директор Михайлівсько – Рубежівської школи Юрій Мельничук разом зі своїми учнями, вивчаючи історію свого села, виявили, що воно було власністю Петра Могили. Дата придбання села точно не відома. Але збереглися власноруч написані Могилою записи: «В літо 1629 р. іюля 15 в день святого князя Володимира, довелося мені бути в моєму монастирському сельці Рубежівці, у слуги мого Станіслава Третяка». В одному з музеїв Румунії зберігаються листи Петра Могили написані у Рубежівці до своїх родичів. Один з родичів, румунський митрополит Нестор Олтенський приїжджав у 1996 році в Рубежівку. Подарував місцевому храму копію старовинної ікони Петра Могили і Євангеліє.
У 1996 році Петро Могила був канонізований.
У 2008 році у Михайлівсько – Рубежівці збудовано пам’ятник митрополиту.
Зацікавленість постаттю Могили не зникала. Юрій Мельничук разом з однодумцями періодично проводили у Ворзелі наукові читання про перебування митрополита на Київщині. У читаннях брали участь науковці, краєзнавці, священнослужителі. Розроблено екскурсійний маршрут для школярів, покликаний привернути їх увагу до цієї знакової для України постаті. На черзі налагодження контактів з архівами у Румунії – листи митрополита Могили чекають опрацювань.
Про це Юрій Мельничук розказав у своєму виступі на презентації збірника, у якому розміщені статті вчених та духовенства, які у різні часи досліджували життя та духовно-просвітницьку діяльність Петра Могили. Книга вийшла за сприяння компанії «Астон Бізнес Сервіс» (автори-укладачі: Олександр Соколенко і Юрій Мельничук).
На презентації також виступили проректор з наукової роботи Академії протоієрей Віталій Клос, рецензент книги професор Юрій Руденко, кандидат історичних наук Олександр Заремба, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею Анатолій Зборовський, журналіст Віктор Халецький, представники громадськості. Кожен додавав нових штрихів до постаті митрополита.
Доктор церковно-історичних наук протоієрей Віталій Клос привітав вихід збірника і, зокрема, підкреслив, що святитель Петро Могила особливу увагу звертав на присутність Благочестя у релігійному житті українців. Благочестя особливо повинно бути запитаним у стінах навчальних закладів. Цьогоріч святкується 400 –ліття від дня заснування Академії. Синод прийняв постанову, згідно з якою Академія носитиме ім’я Петра Могили. Протоієрей Віталій Клос також згадав Іова Борецького, який був духівником Могили. Саме під його впливом формувалася постать Святителя. Також він передав вітання і благословення від ректора Академії владики Єпіфанія.
Петро Могила актуальний сьогодні, як ніколи до того. В Україні стає все більш популярною думка про об’єднання Церков, якого він так прагнув. Нагадаємо, що Могила намагався двічі ( 1635 і 1643 роки) об’єднати православну та греко-католицьку церкви в єдину церкву, бо «Русь нищить Русь». Але спроби виявилися невдалими. Зараз все більше і більше людей повертаються до витоків українського християнства – до часів Володимирового Хрещення. Тоді, у 988-му році ще не було розколу між Римом і Візантією. Розкол стався у 1064 році. Як пишуть дослідники, він ніяким чином не відобразився в руських Хроніках. Хроніки зафіксували лише смерть Ярослава Мудрого у цьому році. Дослідники відзначають, що на Русі панувала особлива, як для тодішніх часів, етно та віротерпимість до інших релігій ( підтвердженням цього може слугувати такий цікавий факт: в XI-XII ст..було укладено близько 60 династичних шлюбів руських князів з католиками і лише 13 з членами візантійського імператорського дому).
У часи Володимира почав формуватися духовно-етично–культурний феномен, який дістав назву «Київське Благочестя». Київське Благочестя – це спосіб життя, базований на українській дохристиянській культурі та християнській культурі Східної традиції. Поєднання цих двох культур витворило особливу релігійну матрицю на наших землях. Наше Київське Благочестя потрібно і надалі плекати. Адже у ньому – наша неповторність, наша, відмінна від інших релігійна особливість, наповнена духовністю і традиціями.
Петро Могила бачив Україну серед цивілізованих, культурних християнських націй як рівну серед рівних. Він випередив свій час, як виявилося, на кілька століть.
Данута КОСТУРА
no images were found
Popularity: 2% [?]