Марія СЛАБЧЕНКО

Місто Ірпінь завжди притягувало своєю потужною творчою аурою людей талановитих і непересічних. Вони знаходили тут радість, спокій і натхнення, плідно творили. Нині наше місто активно поповнюється новими мешканцями, які збагачують духовний простір Приірпіння.

Рік тому із Криму до Ірпеня переїхала дружна й талановита родина Михайліченків. Їм, свідомим українцям, жити на окупованому півострові стало неможливо. Голова родини Геннадій, викладач Сімферопольського вишу та журналіст, його дружина Наталія і троє дітей були у захваті від Ірпеня та материкової України, які гостинно їх прийняли. Шляхи наші часто перетиналися, я бачила їх, щасливих та окрилених, і біля церкви, і просто на вулицях міста.

Біда підкралася несподівано. 3 травня у заплаві річки Бучанки, неподалік від свого будинку на вул. Г. Сковороди, пан Геннадій трагічно загинув.

Сьогодні Наталія Михайліченко намагається жити далі, оформлює пенсію у зв’язку з утратою годувальника, підтримує старшого сина, який складає ЗНО і готується стати студентом. Уваги потребує й маленька 4-річна Сашенька, яку складно відвозити в садочок, оскільки одночасно треба супроводжувати до Києва середню доньку, 9-річну Христину, яка навчається у спеціалізованій музичній школі ім. М.В.Лисенка.

Цю юну музичну перлину вже знає Україна і Європа. А нещодавно, з нагоди святкування Дня Конституції, Христину чекав черговий успіх, тепер вже на Американському континенті: її виступи з захопленням сприйнято у штаб-квартирі ООН (Нью-Йорк) та в головному офісі Світового банку у Вашингтоні. Ірпінчанка Христина Михайліченко (9 років) та киянин Євген Моторенко (15 років) майстерно виконали твори Моцарта, Рахманінова, Шопена, тим самим засвідчуючи потужний творчий потенціал української юні.

Родина має як успіхи, так і проблеми. Пані Наталія розповідає, що рішення про переїзд із Криму було прийняте за день до референдуму, оскільки усвідомлювали, чим він закінчиться. Квартиру в Сімферополі продали і придбали житло в Ірпені. Відразу ж з′явилося відчуття, що цей простір – їхня домівка, що живуть тут дуже давно! Коли у квітні перебралися до Ірпеня, то зустріли прекрасних людей, які посприяли у вирішенні нагальних проблем. Очільники відділу у справах сім’ї та дітей Алла Іванівна Терещенко і служби у справах дітей Надія Іванівна Каряка допомогли влаштувати доньку до дитсадка відразу. Старшого сина прийняли до Ірпінської спеціалізованої ЗОШ №12 (у Сімферополі діти навчалися в українській гімназії). Христина вдало склала вступні іспити до Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. М.В.Лисенка й нині успішно навчається у класі професора Наталії Кирилівни Толпиго. За цей рік у родини з’явилося більше друзів, ніж було у Криму! Оточення прекрасне! Все добре!

Гордістю сім′ї є середня донька Христина, якій 28 липня виповниться 10 років. Вона надзвичайно обдарована дитина.

«Я помітила це одразу ж після народження Христини: вона все розуміла! Все, за що б не бралася, їй вдається!», – розповідає пані Наталія. – «У нас у родині бабуся і дідусь – професійні музиканти, і ми знаємо, що прекрасно, коли в оселі звучить музика. Тіна рано зацікавилася музикою. У сімферопольській дитячій музичній школі №1, п’ятирічною, вона потрапила до прекрасного педагога – Світлани Аркадіївни Новицької, яка помітила в Христині іскру Божу, і з першого ж заняття почала ретельно та вимогливо працювати з донькою. Вона дуже багато дала Христині за чотири роки навчання. У неповних 6 років Христина стала лауреатом першої премії республіканського конкурсу «Юний віртуоз» (м. Сімферополь). Це потужне музичне випробування у три тури! Наступного року знову перемогла у цьому ж конкурсі! У Криму було здобуто багато нагород, зокрема, лауреатство у конкурсі ім. Ф. Шопена, міжнародному конкурсі «Сходження» (Ялта, 2013), на якому представляла Україну. Грала з симфонічним оркестром у Севастополі у 8 років!

Уже в Києві, восени 2014 р., скрипалька Богдана Півненко, заслужена артистка України, яка підтримує талановитих дітей, залучила Христину до своїх творчих акцій. Спочатку був концерт у Національній спілці композиторів. Потім – у великій залі Гранд-готелю «Фермонт» на Поштовій площі. Христина грала для адвокатського об’єднання «Василь Кісіль і Партнери», концерт мав назву «На підтримку дітей із Донбасу і Криму». Сюди прийшов прекрасний глядач, який оцінив гру Христини, і для неї було зроблено дуже багато. Через місяць ми вже записали якісний студійний аудіодиск.

На концерті було багато представників ЗМІ, зокрема висвітлив цей музичний захід телеканал «Euronews Украина»: гру побачили в Європі й до нас надійшли нові творчі пропозиції. 1 січня Христина виграла конкурс у Голландії, на якому представляла Україну. Через декілька місяців ми вже дали в Голландії три концерти. 27-29 березня донька представила Україну в рамках Весняного фестивалю Міжнародного конкурсу юних піаністів у Гаазі!

Коли ми повернулися, нам зателефонували з Адміністрації Президента України. Виявляється, Христина стала першою дитиною, яка отримала біометричний паспорт і привітання від Президента Петра Порошенка. Це було зворушливо, несподівано і дуже приємно!

Нинішнього року Христина грала на найкращих європейських сценах, про які можна лише мріяти. Виступала у філармоніях Львова, Києва, Івано-Франківська, Запоріжжя, Хмельницького. Працювала з симфонічними оркестрами, а також виконувала соло-програми. Цими проектами займалася Богдана Півненко. У своїй концертній діяльності донька постійно відчуває підтримку громадського об’єднання «Відповідальне майбутнє» (засновники Клавдія Шевелюк та Вікторія Зубенко) та фірми «Василь Кісіль і Партнери».

Мені дуже прикро, що культура у нас нерідко потерпає без підтримки держави. Це неприпустимо! У нас багато говорять про економіку. Але люди не розуміють, що освіта і культура – це те, що дає розвиток країні. Повірте, це не менш важливі речі, ніж озброїти армію. Ми озброюємо людей вірою в майбутнє! Відчуваємо відповідальність, що ми – представники Нації, можемо гідно представляти Україну на найвищому рівні. Талановиті діти – це майбутня еліта України, маємо леліяти їх, як і свою державу!

У травні українська діаспора, зокрема відомий піаніст Дмитро Суховієнко, французьке та бельгійське посольства, представники Європейського парламенту організували великий тур для Христини та її юного колеги-музиканта з Донецька Микити Бурзаниці. Це були благодійні концерти, внески пішли на дітей, батьки яких загинули під час АТО. Христина грала на найпотужніших сценах Європи – а це зал Бозар у Бельгії, концерт-хол Корто в Парижі, органний зал консерваторії в Брюгге, на прекрасних роялях, про які можна лише мріяти. Це було круто, публіка аплодувала стоячи кожного дня, в кожній залі. Ми чули безліч відгуків, що з України приїхали геніальні діти… Це була велика шана для нас!

Наше життя – це не красива картинка, не казка про Попелюшку. Це складна, недитяча праця. Щоденно, годинами, з постійними репетиціями. Велика дяка нашому київському педагогу Наталії Кирилівні Толпиго, професору, заслуженій артистці України. Вона має потужну виконавську школу, якою можна пишатися. Я щаслива, що в нас є такі викладачі, які можуть так готувати і розвивати дитину. Це «навчання у 3D», багатогранне, насичене, дуже цікаве.

1 червня Христина виступала в Національній філармонії України, де відбулося справжнє «Свято дитинства», а головними героями стали талановиті діти в супроводі прекрасних музикантів і неповторного диригента Володимира Сіренка. Музиканти оркестру відзначили, що нечасто доводиться грати з такими майстерними солістами. Добрий, талановитий, ніжний і такий зворушливий вийшов вечір…

Переконана, що Україна має казкове майбутнє!»

Сподіваємося, що рідна країна буде зацікавлена в тому, щоб Христина та інші талановиті діти були захищені у тій державі, що викарбувана в їхніх серцях.

Марія СЛАБЧЕНКО

На фото Олега ПАВЛЮЧЕНКОВА – Христина МИХАЙЛІЧЕНКО

Popularity: 2% [?]